Однією з законодавчих ініціатив, які набрали чинності з 1 січня 2016 року є Закон №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року.
Варто зауважити, що в Законі №909-VIII міститься ряд змін та доповнень щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на які належить звернути увагу.
з 1 січня 2016 року житлова нерухомість непридатна для проживанняне є об’єктом оподаткування, у тому числі житлова нерухомість яка є в аварійному стані, згідно з рішенням сільської, селищної,
міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.
База оподаткування податком не змінилась – це загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Якщо це спільна сумісна власність (спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності; майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлене договором або законом), то всіма співвласниками визначається той, хто сплачуватиме податок.
Отже, власники квартир площею понад 60 м.кв. та будинків площею більшою за 120 м.кв.повинні сплачувати у місцеві бюджети за «надлишкові» метри (до 1 січня 2016 року податок на нерухомість сплачували власники квартир площею понад 80 м.кв та будинків площею більш ніж 160 м.кв).
Податок нараховується лише на ту площу, яка перевищує встановлений ліміт. Якщо площа квартири становить, до прикладу, 75,4м.кв, то її власник заплатить за 15,4 м.кв. У випадку, якщо особа володіє кількома квартирами, їх площа додається і податок нараховується на сумарну площу понад 60 м.кв.
Та сама ситуація і у випадку з будинками, коли загальна сума площі перевищує 120 кв.м.
Якщо у власності є і квартира, і будинок, то їх площа додається, а податок нараховують на площу понад 180 кв. м. Однак, якщо квартира чи будинок перевищують свій встановлений ліміт (60 кв. м і 120 кв. м), проте загальна площа об’єктів нерухомості не перевищує 180 кв. м, то податок не сплачується.
Окрім того, відтепер юридичні та фізичні особи – власники житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 кв. м для квартири та/або 500 кв. м для будинку, сплачуватимуть додатково 25 тис. грн на рік за кожен із вказаних об’єктів житлової нерухомості (його частку).
Від сплати податку на нерухомість звільнені: гуртожитки, дитячі будинки, житло, яке належить дітям-сиротам та сім’ям учасників АТО.
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.
Поряд із цим, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
З 2016 року пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного
контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості щодо пільг.
Також фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, за квитанцією про прийняття податків.
Сесія Львівської міської ради 14 січня 2016 року прийняла ухвалу, згідно з якою ставка за кожен метр квадратний, який перевищує встановлену державою пільгу, становить 0,5% мінімальної заробітної плати (МЗП) на 1 січня базового (звітного) року (в 2015 році – 1218 грн, у 2016 році – 1378 грн) для квартир та 1% МЗП для будинків.
Для порівняння, уКіровограді, згідно рішень органів місцевого самоврядування, ставка податку на нерухомість становить 0,1% МЗП, в Ужгороді – 0,4%, у Житомирі – 0,5%,у Хмельницькому, Черкасах, Чернівцях,Дніпропетровську та Києві – 1%, у Вінниці, Запоріжжі, Івано-Франківську та Харкові – 2%.