Історія слова “Ріелтор”

стат3Термін “ріелтор” (realtor) має довгу історію. Першим його застосував у листопаді 1915 р. Чарльз Н. Чадбоурн- президент місцевого осередку загально американської Асоціації бірж нерухомості у Міннеаполісі, для виокремлення членів цієї Асоціації, утвореної в 1908 р.

За поширеною легендою Чадбоурн винайшов нову назву після того, як побачив заголовок газетної статті “Людина з продажу нерухомості ошукала бідну вдову” (Real Estate Man Swindles a Poor Widow).

Для того, щоб вирізнити шахраїв від чесних фахівців, Чадбоурн нібито запропонував називати членів власної професійної організації, ріелторами на відміну від нечесних ділків, що діють на власний розсуд.

Вже у березні 1917 р. виконавчий комітет Асоціації бірж нерухомості затвердив його пропозицію. Того ж року Асоціація обрала нову назву – Національна асоціація установ з нерухомості (NationalAssociationof Real Estate Boards), а

з 1974 р. – Національна асоціація ріелторів (NationalAssociationofRealtors,NAR). Термін “ріелтор” дуже швидко набув великої популярності, ставши таким же загальновідомим як “доктор” або “адвокат”.

Незважаючи на те, що федеральне законодавство США тих часів не дозволяло офіційно використовувати назву ріелтор як товарний знак, у першій половині ХХ ст. її було зареєстровано у 46 штатах.13 вересня 1949 р. термін “REALTOR®” одержав федеральний патент. У 1960 р. термін “realtor” було додано до Словника Вебстера (Webster’sDictionary). Сьогодні термін “realtor” використовується в США виключно для виокремлення ліцензованих фахівців з нерухомості, що є членами Національної асоціації ріелторів та керуються у професійній діяльності

Етичним кодексом і Стандартами практичної діяльності. Інші професійні учасники ринку нерухомості (фізичнічи юридичні особи), які не входять до NAR чи Канадської асоціації з нерухомості  називаються у США і Канаді брокерами, агентами або продавцями нерухомості.

У Великій Британії більш вживаною є назва “агент з нерухомості” (estateagent) – особа чи комерційна установа, що бере участь у продажі, оренді або управлінні нерухомим майном. Агент, який спеціалізується на орендних угодах позначається як “дозвільний агент” (lettingagent).